Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
ВИТРАЧА́ТИ (нерозважливо, марно використовувати що-небудь для чогось), ТРА́ТИТИ, РОЗТРА́ЧУВАТИ, ВИТРА́ЧУВАТИ, МАРНУВА́ТИ, МАРНОТРА́ТИТИ, ПЕРЕВО́ДИТИ, Г... смотреть
ВБИВА́ТИ¹ (УБИВА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВБИ́ТИ (УБИ́ТИ), вб'ю, вб'єш, док., що.Ударами заганяти який-небудь предмет у щось (у дерево, в землю і т. ін.... смотреть
вбива́ти / вби́ти в го́лову що, кому, чию. 1. Частим повторенням, нагадуванням чи биттям примушувати кого-небудь запам’ятати, засвоїти щось. Довго вона мучилася з нею, довго била, поки таки вбила їй у голову, як і що треба робити (Панас Мирний); — Ви, Степане Васильовичу, хоч лінійкою, хоч стусанами, хоч мордачами вбийте цю рихметику (арифметику) в його дурну голову (М. Стельмах). 2. Настирливо доводити кому-небудь щось, переконувати когось у чому-небудь. Вона (мати) вбивала йому у голову, що він красивіший, розумніший і здібніший за інших (Д. Ткач); Книжчини (фашистські) були розраховані на німецьку молодь, яка виросла після війни й не мала про неї сталої думки. Цим юнакам і дівчатам вбивали в голову, що всі претензії Гітлера були цілком справедливими (Л. Дмитерко). вбива́ти / вби́ти оси́ковий кіло́к (кіл) у моги́лу кого, чого. Покінчити з ким-, чим-небудь. Є в О. Підсухи поема “Похорон бюрократа”... Закінчується вона народним гулянням після такого довгожданого похорону. Мабуть, це надто поспішно — вбивати осиковий кіл у могилу останнього бюрократа (З газети). вбива́ти / вби́ти собі́ в го́лову що. Вперто, невідступно триматися якихось думок, переконань, намірів. — Ви, пане Франко, таки справді чудний чоловік! Написати мені листа, приїхати до Коломиї, а потім вбити собі в голову, пробачте на слові, якусь дурницю (П. Колесник); Клим і синок Олександра Підіпригори найкраще вчилися в церковноприходській школі, а тепер вбили собі в голови, що мають десь далі вчитися (М. Стельмах). вбива́ти (забива́ти) / вби́ти (заби́ти) клин між ким, кому і без додатка. Роз’єднувати, сварити кого-небудь між собою. — Спить і уві сні бачить, як нашу дружбу порушити, клин між нами вбити (В. Собко); — Нікому не вдасться вбити клин і розколоти дружбу цих двох талановитих юнаків (З газети); — Як забити вам клин, Все докопується, Бо від заздрощів він Ледь не лопається (Д. Білоус).... смотреть
I (убивати), -аю, -аєш, недок., вбити (убити), вб'ю, вб'єш, док., перех.Ударами заганяти якийсь предмет у що-небудь (в дерево, землю і т. ін.). || Уда... смотреть
док. вбити1) див. убивати2) to drive in(to), to hammer in(to), to knock in(to)вбивати цвях у стіну — to drive a nail into the wallвбивати собі в голову... смотреть
забивати, умертвляти, о. чинити Каїнове діло, заганяти на той світ, позбавляти життя; (за вироком) страчувати; (худобу) бити; (свиней) різати, колоти; (здоров'я) занапащати; (горем) засмучувати; (любов) нищити; (час) губити, марнувати, гайнувати; (стежку) протоптувати; (землю) трамбувати, ; (шлях) торувати; док. УБИТИ, уколошкати, спровадити на той світ, випустити кишки, обірвати життя.... смотреть
I【未】 打入, 打进, 钉入, 钉上, 砸入 ◇ Вбивати собі в голову 记牢, 印入脑中; 硬要, 硬想II【未】1) 杀死; 谋杀; 暗杀2) 踏实, 压瓷实
[wbywaty]дієсл.zabijać, mordować
hit, (переважно з політичних мотивів, в т. ч. на замовлення) assassinate, dispatch, cook, cool off, crash сл., death, do for, do to death, erase
вбива́ти 1 дієслово недоконаного виду забивати в середину чогось вбива́ти 2 дієслово недоконаного виду позбавляти життя
I несов. - вбивати, убивати, сов. - вбити, убити (во что) вбивать, вбить, разг. вколачивать, вколотить II см. убивати I
див. карати
вбивати дієсл. kill; murder; slaughter;
Dräpa, döda, mörda
Drepe, myrde
Dræbe, myrde
-аю, -аєш 1. wbijać 2. zabijać
Забойства
მოკვლა; ჩაჭედვა
забойства
забойства
kill for money
kill at the order
kill under the influence
kill for the sake of killing
kill a hostage
(або із співчуття) (до невиліковно хворої особи) kill mercifully
kill by malice
kill by will, kill willfully
kill an attacker
assassinate
kill sadistically
kill negligently
kill by recklessness, kill recklessly