Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
ВИЗВОЛИ́ТЕЛЬ, я, ч.Той, хто визволив, визволяє кого-, що-небудь.Життя – се дві противні сили, Що між собою в бій вступили. Одна з них – велетень-гнобит... смотреть
ВИЗВОЛИ́ТЕЛЬ (той, хто визволив, визволяє кого-, що-небудь), ВИЗВО́ЛЬНИК, МЕСІ́Я уроч. (про того, у кому бачать рятівника, визволителя). — Люди бігли н... смотреть
визволи́тель[виезволитеил']-л'а, ор. -леим, м. (на) -леив'і/-л'у, мн. -л'і, -л'іў
визволи́тель знев. військова або цивільна особа з Радянського Союзу, яка з'явилася у Львові після 1939 року (ср, ст): У нас було дуже добре помешкання, то й на нього злакомився якийсь “визволитель”, а ми добре, що до тети перебралися, бо вже давно були б на Сибіру (Авторка)... смотреть
імен. чол. роду, жив.той, що визволяє кого-небудьосвободитель
[wyzwołytel]ч.wyzwoliciel
-я, ч. Той, хто визволив, визволяє кого-, що-небудь.
{виезволи́теил} -ла, ор. -леим, м. (на) -леиві/-лу, мн. -лі, -ліў.
【阳】 解放者, 解救者, 救星
Liberator, rescuer; deliverer, redeemer
Ви́зволитель, -ля, -леві; -телі, -лів
визволи́тель іменник чоловічого роду, істота
Frälsare
Frelser
Frelser
მხსნელი, განმათავისუფლებელი
освободитель; избавитель
liberationismor
визволитель, -я