Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
ВІНШУВА́ЛЬНИК, а, ч.Той, хто віншує, вітає кого-небудь.Ольга розіслала була посольства по всіх ближніх і дальших князях – припрошувала на весілля, але ... смотреть
-а, ч. Людина, яка поздоровляє когось.
віншува́льник іменник чоловічого роду, істота
віншувальник, -а