Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
АРБАЛЕ́ТНИК, а, ч., іст.Воїн, озброєний арбалетом.У стародавній Меджибізькій фортеці вирують середньовічні пристрасті. Лицарі в обладунках, лучники, ар... смотреть
АРБАЛЕТНИК а, м. arbalète f. устар. То же, что арбалетчик. - Лекс. Мак. 1885: арбале/тник.
імен. чол. роду, жив.
[arbałetnyk]ч.kusznik
-а, ч. Воїн, озброєний арбалетом.
арбале́тник іменник чоловічого роду, істота
арбалетник, -а