Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
БЕНЕФІЦІА́НТ, а, ч.Особа, на користь якої дається бенефіс.Центральна постать у п'єсі “Батраки” – Юрко, якого грав бенефіціант (з наук.-попул. літ.).
[beneficjant]ч.beneficjent фін., юр.
імен. чол. роду, жив.розм.бенефициант
-а, ч. Особа, на користь якої давався бенефіс.
бенефіціант; ч. артист (працівник театру), на користь або на честь якого влаштовується бенефіс.
бенефіці́ант артист (працівник театру), на користь або на честь якого влаштовується бенефіс.
Actor for whom benefit performance is given
бенефіціа́нт іменник чоловічого роду, істота
бенефіціант, -а