Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
ЗАРУ́ЧИНИ мн. (обряд, за яким дівчина і хлопець, що мають намір одружитися, оголошуються нареченою і нареченим), ОБРУ́ЧЕННЯ, ЗМО́ВИНИ мн., заст., ЗГОВО... смотреть
ОБРУ́ЧЕННЯ, я, с.Шлюбний обряд, під час якого молоді обмінюються обручками.* Образно. Закрасилася-запишалася тонка смерічка весільним убором передсмерт... смотреть
-я, с. Шлюбний обряд, під час якого молоді обмінюються обручками.
імен. сер. родуобручение
обру́чення іменник середнього роду
див. заручення
-я n zaręczyny