Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
О́БСІ́В, у, ч.1. Дія за знач. обсіва́ти і обсіва́тися.І вона рішила зараз таки завтра .. дати сіно на зимівлю і зерно на обсів, бо інакше не мала би сп... смотреть
О́ГРІ́Х (пропущене місце під час обробітку землі), ГРИ́ВА, ОБСІ́В, ПРО́СІВ (під час сівби). На полях впадають в очі огріхи — гриви нескошеного хліба (з... смотреть
обсі́в[оубс’іў]-с'іву, м. (на) -с'ів'і, мн. -с'івие, -с'ів'іў
-у, ч. 1) Дія за знач. обсівати і обсіватися. 2) Пропущене під час сівби місце на ниві.
【阳】 农1) 播种2) (耕地里) 漏种的地方
{оубсі́ў} -сі́ву, м. (на) -сі́ві, мн. -сі́вие, -сі́віў.
с.-х. (пропуск в посеве) обсевок, обсев
о́бсі́в іменник чоловічого роду
обсів, -у