Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
БИЛИ́НКА, и, ж.Зменш.-пестл. до били́на¹.Чи щаслива та билинка, що росте на полі? (з народної пісні);Літом пекучі вітри й сонце випалюють все навкруги ... смотреть
-и, ж. Зменш. до билина I.
імен. жін. роду
бадилин|к|а, стеблин|к|а, стебелин|к|а, зілин|к|а, травин|к|а; стебельце, стеблик; билинонька, билиночка.
див. билина I
див. стебло
Били́нка, -нки, -нці; -ли́нки, -нок
били́нка іменник жіночого роду