Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
ОКОСТЕНІ́ЛИЙ, а, е.Дієпр. акт. до окостені́ти.Захар перший рубонув окостенілу деревину, липа загула, тріснула (К. Гордієнко);Після важкої, нелюдської р... смотреть
окостені́лий[окостеин’ілией]м. (на) -лому/ -л'ім, мн. -л'і
-а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до окостеніти.
ад'єктивокостеневший
{окостеині́лией} м. (на) -лому/ -лім, мн. -лі.
окостені́лий дієприкметник