ОКІСТЯ

-я, с. Сполучнотканинна оболонка, що покриває зовнішню поверхню кісток у хребетних тварин і людини.

Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »

ОКІТ →← ОКІСТ

Смотреть что такое ОКІСТЯ в других словарях:

ОКІСТЯ

ОКІ́СТЯ, я, с.Сполучнотканинна оболонка, що покриває зовнішню поверхню кісток у хребетних тварин і людини.Поверхня кісток вкрита тонкою оболонкою – окі... смотреть

ОКІСТЯ

імен. сер. родуанат.сполучнотканинна оболонка, що покриває зовнiшню поверхню кiсток у хребетних тварин i людининадкостница сущ. жен. рода

ОКІСТЯ

ОКІ́СТЯ анат. (зовнішня оболонка, що оточує й живить кістку), НАДКІ́СНИЦЯ, ПЕРІО́СТ. Поверхня кісток вкрита тонкою оболонкою — окістям (з підручника); ... смотреть

ОКІСТЯ

-я, с. Сполучнотканинна оболонка, що покриває зовнішню поверхню кісток у хребетних тварин і людини.

ОКІСТЯ

Зовнішній шар кістки; живить кістки, деякі його клітини беруть участь у формуванні кісток та їх регенерації.

ОКІСТЯ

зовнішній шар кістки; живить кістки, деякі його клітини беруть участь у формуванні кісток та їх регенерації.

ОКІСТЯ

анат.periosteum

ОКІСТЯ

окі́стя іменник середнього роду

ОКІСТЯ

анат. надкостница

T: 139