Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
ОПА́ЛЮВАЧ (робітник, який палить у грубах, печах і т. ін.), ГРУ́БНИК, ТОПИ́ЛЬНИК рідко, ПІЧКУ́Р діал.; КОЧЕГА́Р, ПАРОВИ́ЧНИК розм. (перев. при парових ... смотреть
ОПА́ЛЮВАЧ, а, ч.1. Працівник, який опалює приміщення.Бригада опалювачів.2. Пристрій для опалення.Опалювач кузова автомобіля.
-а, ч. 1) Робітник, який опалює приміщення. 2) Пристрій для опалення. Опалювач кузова автомобіля.
імен. чол. роду, жив.робiтник, який опалює примiщенняистопник
опа́лювач 1 іменник чоловічого роду, істота робітник опа́лювач 2 іменник чоловічого роду пристрій
техн.; матем. истопник, отопитель (прибор), отопительная установка
Stoker, furnace-man
Апальшчык
-а m palacz
опалювач, -а
апальшчык
апальшчык
истопник