Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
БЛАГОСЛОВ|ИТИ (549), -ЛЮ, -ИТЬ гл. Призвать божью помощь на кого-л., на что-л.; благословить: г҃и бл(с)ви оч҃е. СкБГ XII, 18б; тъгда приимъ хлѣбъ и бл... смотреть
ДАРУВА́ТИ кому що (передавати у власність безкоштовно), ДАРИ́ТИ розм., ПРЕЗЕНТУВА́ТИ заст., розм.; ДАВА́ТИ, ПІДНО́СИТИ (перев. із сл. подарунок, дар то... смотреть
(ле́две (ще ті́льки)) благословля́ло / благослови́ло на світ, безос. Розвиднюється. Щебетання ластівок над вікном її невеличкої кімнати будило її (Марію), ще тільки благословляло на світ; а коли з-за обрію витикалося сонце, воно заставало її вже в полі (Д. Бедзик); Ось і сьогодні схопився (Твердохліб), ледве на світ благословило. Дні весняні гарячі, сівба тільки-но почалася, тут не до сну (І. Цюпа).... смотреть
недок. благословляти, док. благословити1) to bless; to consecrateблагословити свою щасливу долю — to thank one's stars2) (давати згоду) to give one's b... смотреть
[błahosłowyty]дієсл.błogosławić реліг.
БЛАГОСЛОВИ́ТИ див. благословля́ти.
і БЛАГОСЛОВЛЯТИ давати благословення; (в дорогу) накладати хрест, хрестити; (на священство) висвячувати, (на що) схвалювати
благослови́ти 1 дієслово доконаного виду благослови́ти 2 дієслово недоконаного виду те ж, що благословляти рідко
див. благословляти.
див. дякувати; славити
【未】 见 благословляти
-влю, -виш błogosławić
сов. от благословляти
благослови́ть