Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
БЛИ́СКІТКА (перев. мн. — блискуча пластинка, лусочка, цятка і т. ін., що нашиваються на одяг як прикраса), БЛИ́ЩИК, ЛЕЛІ́ТКА, ЦЯ́ЦЬКА розм. Він показав... смотреть
БЛИ́ЩИК, а, ч.Те саме, що бли́скітка.На узорчастих вікнах тремтять блищики зірок (М. Стельмах);Сонячні блищики розсипалися в лісі золотими дукатами (З.... смотреть
[błyszczyk]ч.błyszczyk
-а, ч. Те саме, що блискітка.
імен. чол. роду
див. блискітка
див. блиск
Бли́щик, -ка; -щики, -ків
бли́щик іменник чоловічого роду
блищик, -а