Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
ОТЕ́ЦЬКИЙ, а, е, діал., уроч.Батьківський.Прозивався він Кавун; і як назве було капітан Кавуновим, то він і просить, щоб його так не величав, бо я, каж... смотреть
БА́ТЬКІВСЬКИЙ (належний батькові, батькам, узагалі предкам), О́ТЧИЙ уроч., заст., ОТЕ́ЦЬКИЙ уроч., діал. — Дивлюся я, мого батьківського дому, що стояв... смотреть
ба́тьків (оте́цький) син. 1. Спадкоємець заможних батьків. Не один батьків син і худобу б свою віддав, і у батраки пішов би, аби б його полюбила Тетяна! (Г. Квітка-Основ’яненко); (Юда:) Та я ж отецький син, ще й одинак! (Леся Українка). 2. Син від законного шлюбу. Ґалаґан спитав: — А ти ж що, безбатченко? — Ні, син я отецький, тільки батько померли,— відказав Андріян (Ф. Бурлака).... смотреть
-а, -е, діал., уроч. Батьківський. •• Отецький син ; Отецька дитина , заст. — назва, що вживається щодо сина або дочки порядних батьків.
[otec'kyj]прикм.ojcowski
Батьківський, батьків, див. отцевий, отчий
ад'єктив
Оте́цький, -ка, -ке
оте́цький прикметник діал.