Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
ОТОЧЕ́НЕЦЬ, нця, ч., розм.Військовослужбовець, який перебував або перебуває в оточенні ворожих військ.Багато хто з оточенців і місцевих людей встиг-так... смотреть
ОТОЧЕ́НЕЦЬ (той, хто перебував або перебуває в оточенні ворожих військ), ОКРУЖЕ́НЕЦЬ розм. рідше; ОБЛОЖЕ́НЕЦЬ (у місті, фортеці). В кожному селі полтав... смотреть
-нця, ч., розм. Військовослужбовець, який перебував або перебуває в оточенні ворожих військ.
імен. чол. роду, жив.
оточе́нець іменник чоловічого роду, істота розм.
оточенець, -нця