Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
ОХРИ́ПЛИЙ, а, е.1. Дієпр. акт. до охри́пнути.Надвечір, охриплий від промов і співу, я казав одному з товаришів: “Нам доведеться тільки пожаліть, що ми ... смотреть
ХРИПКИ́Й (який звучить не чисто, хрипло, з хрипом), ХРИПЛИ́ВИЙ, ХРИ́ПЛИЙ, ХРИПУ́ЧИЙ розм.; ОХРИ́ПЛИЙ, ПРИХРИ́ПЛИЙ, ПОХРИ́ПЛИЙ, СХРИ́ПЛИЙ розм. (який ст... смотреть
-а, -е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до охрипнути. 2) у знач. прикм. Який звучить хрипло, з хрипотою; хрипкий.
охри́плий[охриплией]м. (на) -лому /-л'ім, мн. -л'і
[ohrypłyi]прикм.ochrypły
ад'єктивосипший
охри́плий 1 дієприкметник від: охри́пнути охри́плий 2 прикметник хрипкий
див. хрипкий
(про голос) hoarse, husky
{охри́плией} м. (на) -лому /-лім, мн. -лі.
охриплый; охрипший
ochrypły