БЛУКАЮЧИЙ

-а, -е.1》 Який постійно змінює напрям свого руху або місце розташування.
2》 Який переходить з одного на інше, роззосереджений (про погляд).
3》 Який з'являється та зникає.
Блукаючий біль — біль, що з'являється то в одній, то в іншій частині тіла і не має певної локалізації.
Блукаючі вогні — блідо-синє світіння, утворюване згорянням болотного газу – метану, що виділяється внаслідок гниття.
Блукаючий нерв — одна (десята) з дванадцяти пар черепно-мозкових нервів.
Блукаюча нирка — нирка, яка зміщена зі свого звичайного місця або незвичайно рухлива.
Блукаючі капітали — сукупність ліквідних коштів, що їх швидко переводять з однієї валюти в іншу; "гарячі гроші". **
Блукаючі струми — струми, що хаотично виникають в трубопроводі опалювальної системи великих будинків, спричиняють його корозію і передчасну руйнацію.