Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
ЗАМОВКА́ТИ (припиняти розмову, спів і т. ін.; переставати видавати які-небудь звуки), ЗМОВКА́ТИ, УМОВКА́ТИ (ВМОВКА́ТИ), МО́ВКНУТИ, ЗАТИХА́ТИ, УТИХА́ТИ ... смотреть
перерива́тися / перерва́тися на́дво́є (напопола́м). Виконувати надмірну роботу або виявляти надмірні зусилля. Напополам перервусь, а таки доб’юся свого (А. Головко). хоч (на́дво́є) розірви́ся (перерви́ся). 1. Забагато роботи, клопоту і т. ін. для однієї людини. (Килина:) Ой, тітко, вдовиці — хоч надвоє розірвися!.. (Леся Українка); — Максиме, як же ти двері навішуєш? — То покажіть,— просить Максим.— Мені ж треба йти ліжечка робити, хоч розірвись… (М. Зарудний); — А техніка ламається, а запчастин катма, а людей пучка, так що доводиться парити лоби, не скоро до хати приплентає. — Так, так,— підтакувала.— І Христя каже, що хоч розірвись (Є. Гуцало). хоч ру́ки розірви́. Хоч руки розірви! Тільки те й знай: тому їсти дай, того напувай (О. Ковінька). 2. Що не роби, все марно, безрезультатно. Так повелося на вічі — не захотіли слухати, хоч розірвися, не дадуть і рота роззявити (А. Хижняк). як не перерве́ться. Дуже сильно, активно. Жайворонки як не перервуться щебечуть (Панас Мирний); // Дуже швидко. Діставши облизня, фашист тікає як не перерветься (Ю. Яновський).... смотреть
недок. перериватися, док. перерватися1) to break, to rend, to tear2) to be interrupted, to intermit3) (про голос від хвилювання) to crack
перерва́тися зробити перерву (у роботі, навчанні тощо)(ср, ст): Добре, що поїхала на море, їй конче треба було перерватися, бо вже та робота і хатні клопоти дуже ділали їй на нерви (Авторка)... смотреть
ПЕРЕРВА́ТИСЯ див. перерива́тися¹.
перерва́тися 1 дієслово доконаного виду розірватися; тимчасово припинитися перерва́тися 2 дієслово доконаного виду надірватися; зробити перерву розм.... смотреть
див. перериватися I.
【完】 见 перериватися