Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
ПЛОМЕНІ́ЮЧИЙ, а, е, поет.Дієпр. акт. до пломені́ти;// у знач. прикм.Вогневик, помолоділий, пломеніючий, енергійно крокував по кабінету (Ю. Збанацький);... смотреть
-а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до пломеніти.
від дієслова: пломенітипламенеющий