Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
ПЛЮСУВА́ЛЬНИК, а, ч., спец.Робітник, що займається плюсуванням.
-а, ч., спец. Робітник, що займається плюсуванням.
імен. чол. роду, жив.
плюсува́льник іменник чоловічого роду, істота
техн. плюсовщик