ПОБІР

-бору, ч. 1》 перев. мн. , заст. У дореволюційній Росії – збір грошима або натурою (на користь держави, поміщика і т. ін.).
2》 діал. Дія за знач. побирати.
3》 діал. Призов на військову службу.

Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »

ПОБІРЕЦЬ →← ПОБІЛЯЧОМУ

Смотреть что такое ПОБІР в других словарях:

ПОБІР

ПОБІ́Р, бо́ру, ч.1. перев. мн., заст. Збір грошима або натурою (на користь держави, поміщика і т. ін.).З кожної хати брали одсипного і десятину. Невели... смотреть

ПОБІР

НАБІ́Р заст. (призов на військову службу, рекрутування), ПРИЙО́М заст., РЕКРУ́ТЧИНА, РЕКРУ́ТСТВО, НЕКРУ́ТЧИНА заст. розм., НЕКРУ́ТСТВО заст. розм., БРА... смотреть

ПОБІР

-бору, ч. 1) перев. мн., заст. У дореволюційній Росії – збір грошима або натурою (на користь держави, поміщика і т. ін.). 2) діал. Дія за знач. побира... смотреть

ПОБІР

імен. чол. родупобор

ПОБІР

Здирство, здирщина, вирва, грабунок, драпіжка

ПОБІР

див. хабар

ПОБІР

Побі́р, -бо́ру; -бо́ри, -рів

ПОБІР

побі́р іменник чоловічого роду

ПОБІР

побір, -бору

ПОБІР

exaction

T: 440