ПОВЕЛИТЕЛЬКА

-и, книжн. Жін. до повелитель.

Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »

ПОВЕН →← ПОВЕЛИТЕЛЬ

Смотреть что такое ПОВЕЛИТЕЛЬКА в других словарях:

ПОВЕЛИТЕЛЬКА

ПОВЕЛИ́ТЕЛЬКА, и, ж., книжн.Жін. до повели́тель.Мужчина безперервно літає перед нею.., кидаючись до стіп своєї вродливої повелительки (І. Франко);Обдар... смотреть

ПОВЕЛИТЕЛЬКА

імен. жін. роду, жив.

ПОВЕЛИТЕЛЬКА

[powełytel'ka]ж.władczyni

ПОВЕЛИТЕЛЬКА

-и, книжн. Жін. до повелитель.

ПОВЕЛИТЕЛЬКА

повели́телька іменник жіночого роду, істота

ПОВЕЛИТЕЛЬКА

Lady, sovereign, queen

T: 221