Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
БРЕХА́ЧКА, и, ж., зневажл.Те саме, що бреху́нка.Та було ж її [Гелену] прикопати за тисячу верств.., оту перелюбницю, ту брехачку (Л. Костенко).
Бреха́чкаБрехачка ← бреха(ти)Предмет, який “бреше”....намагаюся розговорити бабу Дусю, яка недовірливо поглядала на мій портфель, чи не стирчить, бува,... смотреть
імен. жін. роду, жив.
-и. Жін. до брехач.
див. балакучий; брехливий; рот
Бреха́чка, -чки, -чці; -ха́чки, -чок
бреха́чка іменник жіночого роду, істота зневажл.
см. брехуха