Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
БРОНЕНО́СЕЦЬ, сця, ч.1. Потужний військовий броньований корабель, обладнаний далекобійними гарматами.Вчора ми їздили оглядати один італьянський [італій... смотреть
-сця, ч. Корабель військового флоту, покритий бронею та озброєний далекобійними гарматами; панцерник.
[bronenosec']ч.pancernik morsk.
1) мор., іст. battleship, ironclad2) зоол. armadillo
БРОНЕНО́СЕЦЬ (військовий корабель, облицьований бронею), ПА́НЦИРНИК (ПА́НЦЕРНИК).
імен. чол. родуброненосец
див. броньовик
бронено́сець іменник чоловічого роду
зоол.; мор. и пр. броненосец
броненосець, -сця