Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
ПОЗИЧА́ЛЬНИК, а, ч.Той, хто бере у кого-небудь щось у позику.За договором позики одна сторона (позичкодавець) передає у власність другій стороні (позич... смотреть
імен. чол. роду, жив.фін.заемщик
рос. заемщик одержувач кредиту, позички; сторона в кредитній угоді, що бере на себе зобов'язання повернення позичених грошей (майна) і сплати процента. П. може бути держава, юридична особа, громадянин.... смотреть
-а, ч. Той, хто бере у кого-небудь щось у позику.
юр.borrower, debtor
borrower; borrowing entity; debtor; recipient of a loan; mutuary.
Позича́льник, ка; -ники, -ків
позича́льник іменник чоловічого роду, істота
-а m dłużnik, pożyczkobiorca
borrower, mutuantry, mutuant
позичальник, -а
юр. заёмщик
private sector borrower.