Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
ПОКУРИ́ТИ¹, курю́, ку́риш, док.1. що і без дод. Курити якийсь час (див. кури́ти¹).[Тиміш:] Може, дядьку, покуримо, ось у мене свіженький тютюнець (С. В... смотреть
I -курю, -куриш, док.1) перех. і без додатка. Курити якийсь час (див. курити I). 2) перех. Викурити всі цигарки, сигарети і т. ін. чи багато цигарок, ... смотреть
дієсл. док. виду (що зробити?)Дієприслівникова форма: покурившипокуритьДеепричастная форма: покурив
[pokuryty]дієсл.popalić, zapalić (сигарета)
покури́ти 1 дієслово доконаного виду палити тютюн та ін. якийсь час покури́ти 2 дієслово доконаного виду попилити; покадити
To have a smoke; to smokeдавайте покуримо — let's have a smoke
1) покурить, разг. подымить 2) (израсходовать, употребить на курение) выкурить, разг. искурить