Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
ПОЛОНИ́ТЕЛЬ, я, ч., книжн., заст.Той, хто взяв у полон кого-небудь.Коли вони згрішать Тобі, бо немає людини, щоб вона не згрішила, і Ти розгніваєшся на... смотреть
-я, ч., книжн., заст. Той, хто взяв у полон кого-небудь.
імен. чол. роду, жив.
полони́тель іменник чоловічого роду, істота рідко
Captivator
Полонувач