ПОРОЗЧИНЯНИЙ

I -а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до порозчиняти I.
|| порозчиняно, безос. присудк. сл.
II -а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до порозчиняти II.
|| порозчиняно, безос. присудк. сл.

Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »

ПОРОЗЧИНЯТИ →← ПОРОЗЧЕПІРЮВАТИСЯ

Смотреть что такое ПОРОЗЧИНЯНИЙ в других словарях:

ПОРОЗЧИНЯНИЙ

ПОРОЗЧИ́НЯНИЙ¹, а, е.Дієпр. пас. до порозчиня́ти¹.Усі двері її [церкви] порозчиняні, народу усередині трудно просунутись (Панас Мирний);Воротар безпора... смотреть

ПОРОЗЧИНЯНИЙ

I -а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до порозчиняти I. || порозчиняно, безос. присудк. сл. II -а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до порозчиняти II. || порозчиня... смотреть

ПОРОЗЧИНЯНИЙ

порозчи́няний 1 дієприкметник відчинений - про багато чого-небудь порозчи́няний 2 дієприкметник про багато розчинів

ПОРОЗЧИНЯНИЙ

Порозчи́няний, -на, -не; звич. мн.

T: 141