Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
ДРЕСИРУВА́ТИ (тварин, птахів), НАВЧА́ТИ (НАУЧА́ТИ), ТРЕНУВА́ТИ рідше; ПРИБО́РКУВАТИ (перев. диких звірів); НАТА́СКУВАТИ (перев. мисливських собак). — Д... смотреть
(домогтися послуху) приборкати крила; обламати крила (роги, руки) кому; збити пиху кому, з кого; укрутити (утнути) хвоста кому.[Чоловік 3-й:] Он Бурлак... смотреть
прибо́ркати / прибо́ркувати кри́ла, перев. кому, чиї, які. 1. Вплинути на кого-небудь своєю силою, авторитетом тощо; угамувати когось. (Чоловік 3-й:) Он Бурлака іде і люди з ним. (Петро:) Може, хоч трохи приборкає крила нашому Михайлові Михайловичу (І. Карпенко-Карий). 2. Позбавити когось віри в себе, у свої сили, можливості. Гей, куди ж подівались так швидко вони, Палкі пориви, мрії юнацькі..? Що приборкало крила козацькі? (П. Грабовський); І синів ти (Україна) відважних ростила не для горя, тортур і ярма. Од крові і од сліз ошаліла, твоїх крил не приборкає тьма (В. Сосюра); // Позбавити кого-небудь волі, свободи. Воля в житті найдорожча, Але мені ти миліш: Сам я приборкав би крила, Тінню твоєю б я став (Олександр Олесь).... смотреть
дієсл. док. виду (що зробити?)Дієприслівникова форма: приборкавши1. підкорити інстинкти тварини волі людини2. (перен.) утихомирити, закликати до порядк... смотреть
недок. приборкувати, док. приборкатиto tame, to subdue, to break; (коня) to curb; (гнів) to pacify, to appease, to calm
ПРИБО́РКАТИ див. прибо́ркувати.
Приборкати См. Приборкувати. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 407.
див. приборкувати.
-аю, -аєш uśmierzyć, poskromić, ujarzmić, wziąć w cugle; pohamować, uspokoić
【完】 见 приборкувати
Угамавацьутаймаваць
Прибо́ркати, -каю, -каєш
прибо́ркати дієслово доконаного виду
угамавацьутаймаваць
угамаваць утаймаваць
сов. от приборкувати
приборкати