ПРИМУШУВАТИ

-ую, -уєш, недок. , примусити, -ушу, -усиш, док. , перех. 1》 Вимагати в кого-небудь виконання чогось незалежно від його волі, бажання.
|| у сполуч. зі сл. себе. Спрямовувати свої зусилля на виконання чого-небудь незалежно від бажання.
|| Домагатися чого-небудь, застосовуючи силу.
2》 Своєю дією, вчинками викликати певні дії, вчинки, стан, ставлення до чого-небудь і т. ін. у когось іншого.
|| Викликати у кого-небудь якусь дію, вчинок і т. ін. (про що-небудь).
3》 Своїми зусиллями викликати, зумовлювати вияв чого-небудь.
|| Викликати, зумовлювати вияв чого-небудь (про щось).

Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »

ПРИМХА →← ПРИМУШУВАННЯ

Смотреть что такое ПРИМУШУВАТИ в других словарях:

ПРИМУШУВАТИ

ПРИМУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИМУ́СИТИ, у́шу, у́сиш, док., кого.1. Вимагати в кого-небудь виконання чогось незалежно від його волі, бажання.[Йоганна... смотреть

ПРИМУШУВАТИ

ПРИМУ́ШУВАТИ (вимагати в когось виконання чогось незалежно від його волі, бажання), ЗМУ́ШУВАТИ, ВИМУ́ШУВАТИ, СИ́ЛУВАТИ, ПРИНЕВО́ЛЮВАТИ, НЕВО́ЛИТИ, ПРИК... смотреть

ПРИМУШУВАТИ

(настирливо, невідступно домагатися виконання чого-небудь) брати (хватати) за горло (за горлянку) кого; наступати на горло (на горлянку) кому; за зябра... смотреть

ПРИМУШУВАТИ

Iвеліти, вимушувати, занаряджувати, змушувати, зобов'язувати, нажилювати, наказувати, накидати (примусово), переламувати (себе), перемагати (себе), під... смотреть

ПРИМУШУВАТИ

-ую, -уєш, недок., примусити, -ушу, -усиш, док., перех. 1) Вимагати в кого-небудь виконання чогось незалежно від його волі, бажання. || у сполуч. зі с... смотреть

ПРИМУШУВАТИ

несов. - примушувати, сов. - примусити принуждать, принудить, понуждать, понудить; (сильнее) вынуждать, вынудить; (ставить в необходимость делать что-н.) заставлять, заставить; несов. насиловать, неволить примушувати почервоніти (кого) — заставлять, заставить покраснеть (кого), разг. вгонять, вогнать в краску (кого) примушувати тікати — заставлять, заставить бежать; обращать, обратить в бегство... смотреть

ПРИМУШУВАТИ

недок. примушувати, док. примуситиto compel, to force, to enforce, to constrain, to coerceпримушувати мовчати — to reduce to (to coerce into) silence

ПРИМУШУВАТИ

【未】 强迫, 逼迫, 迫使Примушувати почервоніти 使…脸红Примушувати тікати 使溃逃

ПРИМУШУВАТИ

принукувати, силувати, неволити, зневолювати, приневолювати, змушувати, спонукувати, усиловувати; (мовчати) ІД. прикорочувати язика.

ПРИМУШУВАТИ

Примушувати См. Примушати. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 428.

ПРИМУШУВАТИ

coerce, compel, (шляхом залякування або насильства) concuss, constrain, enforce, force, impel, induce, will

ПРИМУШУВАТИ

примушувати дієсл. force; compel; enforce; coerce;\~ прийти до суду compel to attend the trial

ПРИМУШУВАТИ

Змушацьпрымушаць

ПРИМУШУВАТИ

Приму́шувати, -шую, -шуєш

ПРИМУШУВАТИ

приму́шувати дієслово недоконаного виду

ПРИМУШУВАТИ

-ую, -уєш przymuszać, zmuszać

ПРИМУШУВАТИ

змушацьпрымушаць

ПРИМУШУВАТИ

змушаць прымушаць

ПРИМУШУВАТИ

იძულება

ПРИМУШУВАТИ ВІДМОВИТИСЯ

choke off, (smth.) frighten out of

ПРИМУШУВАТИ ДАВАТИ СВІДЧЕННЯ

compel testimony, compel to give evidence

ПРИМУШУВАТИ ЗРОБИТИ

(щось) cause to be done

ПРИМУШУВАТИ МОВЧАТИ

(в т. ч. назавжди) silence

ПРИМУШУВАТИ ПІДПИСАТИ

(угоду тощо) force to sign

ПРИМУШУВАТИ ШЛЯХОМ ЗАЛЯКУВАННЯ

(зробити щось) frighten into

T: 239