Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
ПРОБУБНИ́ТИ, ню́, ни́ш.Док. до бубни́ти.– Хто це розклеїв плакати по селу, Олексо? – спитав Іванко. – Ще пробубнити треба... (М. Томчаній).
дієсл. док. виду (що зробити?)Дієприслівникова форма: пробубнившипробубнитьДеепричастная форма: пробубнив
-ню, -ниш. Док. до бубнити.
див. сказати
пробубни́ти дієслово доконаного виду