Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
ПРОВІ́НЦІЯ, ї, ж.1. У Стародавньому Римі та деяких пізніших імперіях – завойована територія якого-небудь народу, що перебуває в економічній і політичні... смотреть
-ї, ж. 1) У Стародавньому Римі та деяких пізніших імперіях – завойована територія якого-небудь народу, що перебувала в економічній і політичній залежн... смотреть
провінція; ж. (лат.) 1. У Стародавньому Римі та деяких пізніших імперіях - завойована територія якого-небудь народу, що перебуває у політичній та економічній залежності від загарбника. 2. Адміністративно-територіальна одиниця. Віддалений від столиці населений пункт; периферія. 3. Район розробки родовища яких-небудь корисних копалин. 4. заст. Назва віддаленого від центру населеного пункту. 5. перен. Глушина, неосвідченість. Див. також: аймак, вілайєт, департамент, дистрикт, кантон, комітат, комуна, ном, префектура, район... смотреть
ПЕРИФЕРІ́Я (місця, віддалені від столиці, від центрів країни), ПРОВІ́НЦІЯ, МІСЦЯ́ мн., розм. (у прийменникових конструкціях). Люди останнє витрачали на... смотреть
прові́нція (лат. provincia) 1. Території за межами Італії, завойовані Стародавнім Римом. 2. Адміністративно-територіальна одиниця, що існувала в Росії у 18 ст.; входила до складу губернії. 3. Адміністративно-територіальна одиниця в ряді сучасних капіталістичних держав (Італії, Іспанії та ін.). 4. заст. Назва віддаленого від центру населеного пункту.... смотреть
прові́нція[проув’ін'ц'ійа]-йі, ор. -йеійу
[prowincja]ж.prowincja
імен. жін. родупровинция
провінція:◊ вице́чка з провінції → "вицечка" ◊ з зака́заної провінції ірон., знев. із далекого, глухого закутку (ст)
【阴】 旧 (首都以外的) 外省; 边远地方
(у державі) земля, територія, терен, область, регіон; П. периферія.
Прові́нція, -ції, -цією; -ції, -цій
прові́нція іменник жіночого роду
{проуві́нційа} -йі, ор. -йеійу.
Province
Provins
Provins
Provins
Край
-її ż prowincja
провинция
პროვინცია
province