ПРОЗАЇЗМ

-у, ч. 1》 Слово чи словосполучення ділової, наукової, повсякденної тощо мови, вставлені у поетичний твір.
2》 перен. Життєва одноманітність, буденність, щось сухе, звичайне, позбавлене поетичності.

Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »

ПРОЗАЇК →← ПРОЗА

Смотреть что такое ПРОЗАЇЗМ в других словарях:

ПРОЗАЇЗМ

БУДЕ́ННІСТЬ (усе звичайне, повсякденне, нічим не привабливе, нецікаве; життєва одноманітність), БУДЕ́НЩИНА підсил., ЩОДЕ́НЩИНА розм. рідше, ПРО́ЗА (час... смотреть

ПРОЗАЇЗМ

ПРОЗАЇ́ЗМ, у, ч.1. Слово чи словосполучення ділової, наукової, повсякденної тощо мови, уставлені в поетичний твір.Критики пізніших часів не схвалювали ... смотреть

ПРОЗАЇЗМ

-у, ч. 1) Слово чи словосполучення ділової, наукової, повсякденної тощо мови, вставлені у поетичний твір. 2) перен. Життєва одноманітність, буденність... смотреть

ПРОЗАЇЗМ

[prozajizm]ч.prozaizm

ПРОЗАЇЗМ

прозаїзм; ч. (проза) зворот, властивий звичайній розмовній мові, вставлений у поетичний твір.

ПРОЗАЇЗМ

(від проза) зворот, властивий звичайній розмовній мові, вставлений у поетичний твір.

ПРОЗАЇЗМ

Прозаї́зм, -му; -ї́зми, -мів

ПРОЗАЇЗМ

прозаї́зм іменник чоловічого роду

ПРОЗАЇЗМ

прозаїзм, -у

ПРОЗАЇЗМ У

імен. чол. роду, тільки одн.прозаизм

T: 139