Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
ПРОСТОРЕ́НЬКИЙ, а, е.Пестл. до просто́рий 1.Халабуда була просторенька, на підлозі, мала два віконця (Олесь Досвітній).
-а, -е. Пестл. до просторий 1).
ад'єктив
див. просторий
просторе́нький прикметник