Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
МОНАСТИ́Р (релігійна громада ченців або черниць, що з належними їм землями та капіталами становить церковно-господарську організацію; будівлі й територ... смотреть
ПУ́СТИНЬ, і, ж., заст.1. Відлюдне місце, де жив пустельник.Начитався піп удовий, Як святії жили, Як то вони по пустинях Господа молили... (С. Руданськи... смотреть
-і, ж., заст. 1) Відлюдне місце, де жив пустельник. 2) Невеликий монастир у відлюдній місцевості.
1. Невеликий монастир у безлюдній місцевості або поза межами населених пунктів. 2. Усамітнена келія ченця у монастирі.
пу́стинь іменник жіночого роду відлюдне місце, де жив пустельник; невеликий монастир у відлюдній місцевості