Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
БУДУВА́ТИ (будівлі, споруди і т. ін.), СТРО́ЇТИ рідко; ЗВО́ДИТИ, СТА́ВИТИ, СТАНОВИ́ТИ розм., ВИВО́ДИТИ рідше (про те, що будується вгору); ПІДВО́ДИТИ, ... смотреть
дава́ти (задава́ти, підно́сити) / да́ти (зада́ти, підне́сти) пи́нхви кому, заст. 1. Бити, карати кого-небудь. Вони (парубки) усею громадою не раз і самому писарю давали такої пинхви, що насилу прочухавсь (Г. Квітка-Основ’яненко); — А тобі, мабуть, треба такої (жінки), щоб давала щодня стусанів у потилицю. — Ого-го. Нехай спробує! Я задам їй такої .. пинхви, що вона не потрапить кудою втікати (І. Нечуй-Левицький). 2. Учиняти кому-небудь якусь каверзу, щось підступне, неприємне. Чухають (іноді) собі потилицю, та плямкають, та нищечком лають усе-таки того ж Тихона, що їм таку пинхву дав! (Г. Квітка-Основ’яненко). підне́сти пи́нхву. Йому (Халявському) Хівря і піднесла пинхву (Г. Квітка-Основ’яненко). дава́ти (підно́сити) / да́ти (піднести́) (пече́ного) гарбуза́ кому, жарт. Відмовляти кому-небудь у сватанні. Гарна була дівчина, на все село. Сватало її багато парубків, так вона всім гарбуза давала (Укр.. казки); Маринка наша довго ховалася, та син старости виказав,— він до неї колись сватався, а вона йому гарбуза піднесла (О. Іваненко); (Відьма:) Знаю, знаю про твою біду, якого тобі (сотнику) мудрого печеного гарбуза піднесла Йосипова Олена (Г. Квітка-Основ’яненко). роздава́ти гарбузи́ (про багатьох або багатьом). Може, з десяток женихів залітало на обійстя Вариводи, щоб одержати Ярину та пару добрячих волів з млином на підпряжку, так скажена дівка всім женихам роздала гарбузи (В. Речмедін). обіру́ч не піднести́. Дуже багато, велика кількість чогось. Вони хитрі жінки, і мати, і дочка, вони вам наговорять такого меду, що обіруч не піднести (Марко Вовчок). й не піднесе́ш. — Дурний би я був виступати .. Відразу пришиють тобі стільки гріхів, що й не піднесеш!.. (О. Копиленко). підніма́ти (підійма́ти, підно́сити і т. ін.) / підня́ти (підійня́ти, піднести́ і т. ін.) дух кому і без додатка. Надихати, підбадьорювати кого-небудь. (Хрипун:) Яка це достойна річ приголубити людину. Людське ставлення підіймає дух і дає силу рукам (Ю. Яновський); Висока гордість дух підносить нам На згадку про новітній Севастополь, Що білими грудьми протистояв Фашистській ненажерливій навалі… (М. Рильський). підня́ти дух уго́ру. Ой чи в нас же в рідній хаті Нічого згадати, Нічим тугу розігнати. Вгору дух підняти? (П. Куліш). підніма́ти (підійма́ти, підно́сити і т. ін.) / підня́ти (підійня́ти, піднести́ і т. ін.) го́лос. 1. Починати говорити, висловлювати свої думки. (Сестра Серахвима (піднімає голос до людей):) Чого ви зібрались? (Панас Мирний); — Наберетесь чимало клопоту, поки добудете свою царівну з зачарованого замку… — Чому так? — підняв голос Ломицький (І. Нечуй-Левицький); Ми помітили, що Поля хоче говорити .. проте піднести свій голос не наважувалась. Сев її підбадьорив, і вона розповіла свою коротку історію (Ю. Яновський); — А що, коли б узятися за затоплену Карапатівську рудню? — тихо, несміливо підніс голос худий високий дідок (Олесь Досвітній). 2. Говорити голосніше, підвищувати тон, перев. сердячись; сварити кого-небудь, дорікати комусь. — Цить мені, анахтем! — підіймає голос Дорохтей (М. Стельмах); — Але заспокойтесь,— кінчаю я,— я не хочу підносити свого голосу, я сваритися не буду (Ю. Яновський); — А на кого підніма́ти (підійма́ти, підно́сити і т. ін.) / підня́ти (підійня́ти, піднести́ і т. ін.) (догори́) но́са (ніс). Гордовито, самовпевнено триматися, ставитися до інших зневажливо. Від таких розмов батька з матір’ю Кирилко .. ще дужче носа піднімав (Панас Мирний); (Варка:) Бундючилися супроти нас люде (люди), і тепер і ми підіймемо догори носа (М. Кропивницький). підніма́ти (підійма́ти, підно́сити і т. ін.) / підня́ти (підійня́ти, підне́сти і т. ін.) збро́ю (меч, соки́ру і т. ін.) проти кого, за кого—що і без додатка. Воювати з ким-небудь, намірятися вбити когось. Поклялися Бела і Данило не піднімати зброї один проти одного (А. Хижняк); Щасливий воїн, що в ім’я миру Свою підносить бойову сокиру, Во ім’я правди кривду тне з плеча (М. Рильський); Хто меч підійме, від меча загине (Леся Українка). підніма́ти (підійма́ти, підно́сити і т. ін.) / підня́ти (підійня́ти, піднести́ і т. ін.) пра́пор (стяг, знаме́но́ і т. ін.) чого. Вести боротьбу за що-небудь, в ім’я чогось; виступати з якоюсь ідеєю, відстоювати її. Поневолені народи підносили прапор боротьби за свою свободу (З газети); Тарас Шевченко високо підняв прапор боротьби усіх пригноблених народів (З журналу). підніма́ти (підійма́ти, підно́сити і т. ін.) / підня́ти (піднести́, підійня́ти і т. ін.) на щит (сла́ви) кого, що. 1. Звеличувати, вихваляти кого-, що-небудь. Ми повинні піднімати на щит всенародної слави людину праці (З газети); Ливарний цех і весь наш завод чекають від вас чогось…Щоб можна було підняти на щит… (І. Муратов); Важко стало працювати в газеті! І все ж він напише, обґрунтує свій задум — піднести на щит Цідибрагу (голову колгоспу) (П. Автомонов). 2. що. Наголошувати на чому-небудь, звертати увагу на що-небудь. Підносячи на щит слабші сторони Достоєвського, москвофіли замовчували викривальну силу його художніх творів (З газети). підніма́ти (підійма́ти, підно́сити, підво́дити і т. ін.) / підня́ти (підійня́ти, піднести́, підвести́ і т. ін.) го́лову. Починати активно, упевнено діяти. Гордий і сміливий (Микола Джеря) представник нового молодого покоління селян, що вже не мириться з кривдою, піднімає голову проти гнобителів (З журналу); — Знову, значить, підіймають (пильщики та матроси) голову,— нахмурився Гаркуша (О. Гончар); Вся Таврія в цей час була вже в тривозі .. Підводила голову контрреволюція по містах, нахабніло в степах куркульство (О. Гончар). підно́сити / піднести́ в оча́х (рідше пе́ред очи́ма) кого, чиїх. Поліпшувати чиюсь думку про кого-небудь. Проміння тої слави осявали й її… Це її підносило у власних очах (М. Коцюбинський); Меланія залишалась однаковою, тією некрасивою, скованою, незграбною, яку він зустрів сьогодні в конторі. Даремно тепер силкувався Іван Федорович якось поправити становище і знову піднести свою колгоспницю в очах скульптора (О. Гончар). підно́сити / піднести́ пілю́лю кому. Робити або говорити кому-небудь щось неприємне, прикре, образливе і т. ін. — Каргат, видно, підніс Валентинові Модестовичу якусь нову пілюлю (Ю. Шовкопляс). підно́сити / піднести́ (те́ртого) хрі́ну (хро́ну, пе́рцю) кому. Робити або говорити кому-небудь щось неприємне, прикре, образливе і т. ін. Мартоха частує свою супротивницю залізним бобом, а Дармограїха своїй суперниці від щирої душі підносить тертого хрону (Є. Гуцало);— А що, Карпе,— казав Васюта, ідучи з громади,— от же бачиш, що не все вони (багатирі) нам, а й ми їм можемо вкрутити хвоста. З землею облизня вже піймали, а й тепер знову тертого хрону піднесли їм такого, що довго в носі крутитиме (Б. Грінченко); // Лаяти, критикуючи кого-небудь. Явтух візьме вас за петельки й вимагатиме, щоб розповіли колгоспникам про новітні течії в мистецтві .. Які художники, хто що малює, кого по голівці гладять, а кому перцю підносять (Ю. Яновський). підно́сити (підніма́ти, підійма́ти і т. ін.) / піднести́ (підня́ти, підійня́ти і т. ін.) до небе́с кого. Надмірно вихваляти кого-небудь. Зоя одразу атакувала Катрю десятками запитань, .. скаржачись водночас на головного режисера, що “затирає” молодь, і підносячи його до небес за те, що краще нього ніхто в театрі не розуміє реалістичної манери відтворення образу (Н. Рибак); Через кілька тижнів після перших вистав мене, як організатора й режисера, згідні були піднести до небес (С. Васильченко). підно́сити (підніма́ти, підійма́ти і т. ін.) / піднести́ (підня́ти, підійня́ти і т. ін.) на (ще оди́н) ви́щий (нови́й) сту́пінь (щабе́ль) що. Поліпшувати, удосконалювати що-небудь порівняно з попереднім станом. Справжня автоматизація вносить корінний перелом у виробництво, підіймаючи його на новий, вищий ступінь (З газети); Велика Вітчизняна війна з її .. небувалим масовим героїзмом, дорогою ціною здобутою, але ж такою всесвітньозначимою перемогою піднесла на вищий щабель рівень історичного самоусвідомлення нашого народу і людини (З журналу). підно́сити (подава́ти) / піднести́ (пода́ти) на блю́дечку (на тарі́лочці). Давати можливість кому-небудь мати, одержувати щось без будь-яких затрат, зусиль. Всяка робота вимагає старанності й уміння і до всього треба рук прикласти. Бо ніхто не піднесе нам готового на тарілочці (З журналу); — То що ж, може, партійна організація на блюдечку подасть цьому нерозгаданому сфінксові (Преображенському) свою згоду (Іван Ле). підно́сити (піднести́) на блю́ді. — Хіба мало ще серед нас отаких, що ждуть, сподіваються: десь хтось за нас і цю революцію зробить. На блюді піднесе (А. Головко).... смотреть
[pidnesty]дієсл.Podnieść
ПІДНЕСТИ́ див. підно́сити.
-су, -сеш podnieść; podać; ofiarować ~ руку на когось podnieść rękę na kogoś ~ тост wznieść toast
див. підносити.
Підне́сти, див. підно́сити
To help to carry (див. ще підносити)
【完】 见 підносити
возводить, возвышать, повышать, подносить
піднести́ дієслово доконаного виду
Узняць
піднести
сов. от підносити
узняць
узняць
шутл. отказать (жениху)
Піднести до степеня
Піднести до степеня
Вручити квіти
Вручити квіти
відмовити
зробити неприємність