Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
БРА́ТИ (часто із сл. з собою — нести, вести, везти з собою, до себе), ЗАБИРА́ТИ, ЗАХО́ПЛЮВАТИ, ПРИХО́ПЛЮВАТИ розм., ПРИХВА́ЧУВАТИ розм., ЗАХВА́ЧУВАТИ р... смотреть
недок. підхоплювати, док. підхопити1) (у різн. знач.) to catch (up); to take up, to seize; to pick up; to snatch upпідхопити м'яч — to catch a ballпідх... смотреть
ПІДХОПИ́ТИ див. підхо́плювати.
див. підхоплювати.
【完】 见 підхоплювати
підхопи́ти дієслово доконаного виду
-плю, -пиш podchwycić, chwycić
сов. от підхоплювати
техн. подхватывать