ПІНОТВІРНИК

-а, ч. Речовина, що, розкладаючись або реагуючи з чимось, утворює піну, а в товщі матеріалу – пори.

Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »

ПІНОТВОРЕННЯ →← ПІНОСКЛЯНИЙ

Смотреть что такое ПІНОТВІРНИК в других словарях:

ПІНОТВІРНИК

-а, ч. Речовина, що, розкладаючись або реагуючи з чимось, утворює піну, а в товщі матеріалу – пори.

T: 156