Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
РА́НИТИ (робити комусь рану, рани; перев. рослини — пошкоджувати), ЗРА́НЮВАТИ, УРАЖА́ТИ (ВРАЖА́ТИ), РІ́ЗАТИ, ПІДРІ́ЗУВАТИ (ПІДРІЗА́ТИ) розм., РОЗТИНА́Т... смотреть
Ранить — ранити (1) 1. Нанести рану: Ты буи Рюриче и Давыде! ...Не ваю ли храбрая дружина рыкаютъ акы тури, ранены саблями калеными на полѣ незнаемѣ? 2... смотреть
РА́НИТИ, ню, ниш, недок. і док., кого, що.1. Заподіювати, робити кому-небудь рану, рани (у 1 знач.).Плачем великим ридали невільниці чорні, Шати свої р... смотреть
-ню, -ниш, недок. і док., перех. 1) Заподіювати, робити кому-небудь рану, рани (у 1 знач.). || безос. || перен. Пошкоджувати (перев. рослини). 2) пере... смотреть
ра́нити ду́шу (се́рце) кому, чию (чиє) і без додатка. Завдавати кому-небудь душевного болю, страждань. Він любив її щиро, і кажда (кожна) звістка про неї, зла чи добра, ранила його душу (І. Франко); Ті суди-пересуди, ясна річ, долинали й до слуху Івана і гострими скалками болісно ранили йому душу (І. Головченко та О. Мусієнко); Раїса чула в серці гостру й холодну крицю. Та криця різала її, ранила серце, доводила до розпуки (М. Коцюбинський).... смотреть
[ranyty]дієсл.1) ranić2) kaleczyćранитися — kaleczyć się
зранювати, прв. док. поранювати, о. пускати кров; (душу) уражати, завдавати болю чому; док. ПОРАНИТИ, (легко, кулею) зачепити.
Iра́нить, нанести́ ране́ние IIвстава́ть ра́но поутру́, зара́нее быть на ме́сте
Ра́нити, ра́ню, -ниш, -нять; не рань, ра́ньмо, ра́ньте
【未】 使…受伤, 使…负伤
ра́нити дієслово недоконаного і доконаного виду
To wound
Балець
балець
балець
пора́ниться, ра́нить себя́