Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
ВИГОЛО́ШУВАТИ (публічно звертатися до когось із промовою, привітанням, тостом і т. ін.), ПРОГОЛО́ШУВАТИ, ПРОМОВЛЯ́ТИ, ОРА́ТОРСТВУВАТИ, ПРОГОВО́РЮВАТИ, ... смотреть
РЕКТИ́, речу́, рече́ш; мин. ч. рік, рекла́, ло́; наказ. сп. речи́, речі́ть; недок., що і без прям. дод., заст., поет.Промовляти.І плаче, плаче Ярославн... смотреть
речу, речеш; мин. ч. рік, рекла, рекло; наказ. сп. речи, речіть; недок., перех. і без додатка, заст., поет. Промовляти.
Ректи́, речу́, -че́ш, -чу́ть (старе)
див. говорити
ректи́ дієслово недоконаного виду рідко
Казати, промовляти
мовити (я ти речу же-м там не быв)
прв. ур., д! ПРОМОВЛЯТИ.