Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
РЕМІСНИ́ЦЯ, і, ж.Жін. до ремісни́к 1, 3.– Мені б якраз бути модисткою, ремісницею, – заговорила вона, зашпилюючи мені блузу на плечах, – ось дивіться, ... смотреть
імен. жін. роду, жив.ремесленница
[remisnycja]ж.rzemieślniczka
-і. Жін. до ремісник 1), 3).
Ремісни́ця, -ці, -цею; -ни́ці, -ни́ць
ремісни́ця іменник жіночого роду, істота
ремесленница
ремесленница