Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
ДЕКЛАМУВА́ТИ, ЧИТА́ТИ, ПРОКА́ЗУВАТИ, ПРОЧИ́ТУВАТИ рідше, ВІРШУВА́ТИ заст., РЕЦИТУВА́ТИ заст.; МЕЛОДЕКЛАМУВА́ТИ (у супроводі музики). — Док.: продекламу... смотреть
Рецитува́ти. Декламувати, виголошувати. Відтак в школі, коли професор питає після книжкового шабльону, [ученик]рецитує докладно все згори надолину - часом лише яке qui pro quo, яке непорозумінє або перекручене уріжнороднює ситуацию (Корд., 1904, 16); На мій зазив, щоби описав сю ростину, ученик почав швидко рецитувати лєкцию, переказуючи майже до слова все, подане в книжці (Корд., 1904, 22)// пол. recytować - декламувати; порівн. рецитація, лат. -читання вголос, голосне читання (СЧС, 375).... смотреть
Голосно читати, вичитувати, вичитати, повичитувати, зачитувати, зачитати, позачитувати, начитувати .начитати, поначитувати, перечитувати, перечитати, п... смотреть
РЕЦИТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що, заст.Декламувати.А вже як зачне [тато] .. рецитувати стародавні вірші, то боки зривати можна (І. Франко).
Рецитува́ти:— (вірші) — декламувати, виголошувати [12]— голосно читати, говорити напам'ять, вголос [21,IV]— декламувати [35]
-ую, -уєш, недок., перех., заст. Декламувати.
[recytuwaty]дієсл.recytować
рецитува́ти дієслово недоконаного виду рідко
рецитува́ти декламувати, виголошувати (ст)