Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
РИ́МАР, я, ч., розм., рідко.Те саме, що ли́мар.У XVI –XVII ст. у місті буйно розквітали всілякі ремесла. На кожному кроці можна було здибати чинбаря, р... смотреть
Рима́рРимар ← рим(а) и/и ← рим-ува(ти) и/иОсоба, яка пише рими; особа, яка римує.“Тріумф, ганьба – усе іде на твори”, Хтось словом, хтось “яєшнею здурі... смотреть
ЛИ́МАР (майстер, який виготовляє ремінну збрую), РИ́МАР розм., ШО́РНИК розм. Дядько Микита повів Сашка в Туркенівку, щоб віддати в майстерню до тамтешн... смотреть
-я, ч., розм., рідко. Те саме, що лимар.
імен. чол. роду, жив.
[rymar]ч.rymarz
див. шорник
ри́мар іст. ремісник, який шиє ремінну кінську збрую
Ри́мар, -ря, -реві; -марі, -рів
ри́мар іменник чоловічого роду, істота рідко
техн. шорник
римар, -я