Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
РИШТУ́НОК, нку, ч.1. збірн., заст. Спорядження (у 2, 3 знач.).Тарас їде вулицею Умані. Спис і шабля, дорожня баклага при сідлі, похідний горщик з салам... смотреть
-нку, ч. 1) збірн., заст. Спорядження (у 2, 3 знач.). 2) буд., рідко. Те саме, що риштовання 1).
імен. чол. роду
ришту́нок іменник чоловічого роду спорядження; риштування збірн.
спорядження, припас, припаси, жм. причандалля; Р. риштовання.
Зброя, озброєння
техн. арматура
риштунок, -нку
заливочная арматура