Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
ПРАЦЬОВИ́ТИЙ (який сумлінно ставиться до праці, добре працює), ПРАЦЕЛЮ́БНИЙ, ТРУДОЛЮ́БНИЙ, ТРУДОЛЮБИ́ВИЙ рідше, ТРУДІВЛИ́ВИЙ розм., ТРУДОВИ́ТИЙ розм., ... смотреть
РОБІ́ТНИЙ, а, е, заст.1. Працьовитий.Лукин сам був робітний і хвалив за це Маланку, що вона знала, як-то кажуть, за гаряче й за студене ухопити (Н. Коб... смотреть
-а, -е, заст. 1) Працьовитий. 2) Який працює; трудящий. •• Робітні люди — у Росії 16-18 та першій половині 19 ст. – робітники підприємств, промислів і... смотреть
робітний працьовитий (ст): Наша Влодзя така робітна дитина: і поспрятує, і позамітає, і начиня помиє, і до склепу по молоко піде, і добре слово промовить, а той Ромко – то чистий збуй, так, ніби не від одних родичів діти (Авторка)... смотреть
[robitnyj]прикм.robotny
ад'єктив
див. роботящий
Робі́тний, -на, -не
робі́тний прикметник рідко