РОЗБУРКАНИЙ

-а, -е, розм. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розбуркати.
2》 у знач. прикм. Який перебуває у стані нервового збудження, схвильованості; неспокійний, стривожений.
3》 у знач. прикм. Якого стривожив, роздратував хто-небудь.

Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »

РОЗБУРКАТИ →← РОЗБУРКАНІСТЬ

Смотреть что такое РОЗБУРКАНИЙ в других словарях:

РОЗБУРКАНИЙ

ЗАНЕПОКО́ЄНИЙ (який перебуває в стані душевного неспокою), НЕСПОКІ́ЙНИЙ, СХВИЛЬО́ВАНИЙ, СТУРБО́ВАНИЙ, ЗНЕРВО́ВАНИЙ, НЕРВО́ВИЙ, СТРИВО́ЖЕНИЙ підсил., РО... смотреть

РОЗБУРКАНИЙ

РОЗБУ́РКАНИЙ, а, е, розм.1. Дієпр. пас. до розбу́ркати.Прокидались люди, розбуркані тривожним криком Прохора (А. Шиян);У Строганівці ревком вдарив на с... смотреть

РОЗБУРКАНИЙ

-а, -е, розм. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розбуркати. 2) у знач. прикм. Який перебуває у стані нервового збудження, схвильованості; неспокійний, стри... смотреть