РОЗБУЯЛИЙ

-а, -е.1》 Який посилився, досяг у своєму вияві великої сили, інтенсивності (про почуття, стихійні сили і т. ін.).
2》 Який став бурхливим, неспокійним (про море, річку і т. ін.). Розбуялі хвилі.
3》 Який пишно розрісся.

Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »

РОЗБУЯНИТИСЯ →← РОЗБУШУВАТИСЯ

Смотреть что такое РОЗБУЯЛИЙ в других словарях:

РОЗБУЯЛИЙ

БУ́ЙНИЙ (який дуже розрісся — з великою кількістю гілок, високим стеблом, густим і великим листям і т. ін.), РОЗБУЯ́ЛИЙ підсил., ПИ́ШНИЙ, РОЗКІ́ШНИЙ, Д... смотреть

РОЗБУЯЛИЙ

РОЗБУЯ́ЛИЙ, а, е.1. Який посилився, досяг у своєму вияві великої сили, інтенсивності (про почуття, стихійні сили і т. ін.).Б'ють почуття в мені, нестри... смотреть

РОЗБУЯЛИЙ

-а, -е. 1) Який посилився, досяг у своєму вияві великої сили, інтенсивності (про почуття, стихійні сили і т. ін.). 2) Який став бурхливим, неспокійним... смотреть