Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »
РОЗЗЯ́ВА ч. і ж., розм. (неуважна людина), РОЗЗЯВЛЯ́КА розм., РОЗТЯ́ПА розм., РОЗТЯПА́КА розм., РОЗТЕЛЕ́ПА фам., ҐА́ВА зневажл., ВОРО́НА зневажл., ШЛАП... смотреть
РОЗВЕ́ЗА, и, ч. і ж., прост.Те саме, що роззя́ва.Ця дівка добра розвеза: ніколи дверей за собою не зачиняє (Сл. Б. Грінченка).
-и, ч. і ж., розм., рідко. Те саме, що роззява.
розве́за іменник чоловічого або жіночого роду, істота роззява рідко
див. неуважний