РОЗКВІТЛИЙ

-а, -е.1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до розквітнути.
2》 у знач. прикм. Який розкрив свої бутони, розпустився.
|| Який покрився, встелився квітами, буяє цвітінням.
3》 у знач. прикм. , перен. Який досяг найвищого розквіту своїх фізичних і духовних сил, молодості, краси, таланту і т. ін. (про людину).
|| Пройнятий, сповнений радістю, щастям.
4》 у знач. прикм. , перен. Який, успішно розвиваючись, досяг найвищого ступеня піднесення, процвітання.

Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »

РОЗКВІТНУТИ →← РОЗКВІТЛІСТЬ

Смотреть что такое РОЗКВІТЛИЙ в других словарях:

РОЗКВІТЛИЙ

РОЗКВІ́ТЛИЙ, а, е.1. Дієпр. акт. до розкві́тнути.За невисоким плотом навколо розляглися сади та городи з сіро-зеленою капустою, високою пшеничкою та ми... смотреть

РОЗКВІТЛИЙ

-а, -е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до розквітнути. 2) у знач. прикм. Який розкрив свої бутони, розпустився. || Який покрився, встелився квітами, буяє ц... смотреть

РОЗКВІТЛИЙ

[rozkwitłyj]прикм.rozkwitły

РОЗКВІТЛИЙ

розкві́тлий 1 дієприкметник від: розквітнути розкві́тлий 2 прикметник який досяг розквіту

РОЗКВІТЛИЙ

ад'єктиврасцветший

РОЗКВІТЛИЙ

Розкві́тлий, -ла, -ле

T: 250