РОЗКОЛОЧЕНИЙ

-а, -е.1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розколотити.
|| у знач. прикм.
2》 у знач. прикм. , перен. Який часто і сильно б'ється, колотиться від перенапруження, хвилювання, збудження (про серце).

Смотреть больше слов в «Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови »

РОЗКОЛОЧУВАТИ →← РОЗКОЛОТИТИСЯ

Смотреть что такое РОЗКОЛОЧЕНИЙ в других словарях:

РОЗКОЛОЧЕНИЙ

РОЗКОЛО́ЧЕНИЙ, а, е.1. Дієпр. пас. до розколоти́ти.* Образно. Довкола на самісіньких чубках стрімких скель погойдуються, як в аркановому колі, довжелез... смотреть

РОЗКОЛОЧЕНИЙ

-а, -е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розколотити. || у знач. прикм. 2) у знач. прикм., перен.Який часто і сильно б'ється, колотиться від перенапруженн... смотреть